Коли ми здалеку дивимось на будинок, ми сприймаєто його як кубiк, та коли пiдходимо ближче, бачим вiкна, дверi, колони та багато iншiх фрагментiв, його складових. Та от свої вiдчуття ми роздивляємося з такої даличини, що не в змозi побачити нi одного фрагмента, з безлiчи яких вони складаються. Як бiле свiтло, пропущене крiзь призму, розкладаеться на весь спектр, так i нашi вiдчуття, пропущенi крiзь призму розумiння, розкладаються на безлiчь фрагментiв, якi дозволяють зовсiм по iншому сприймати реальнiсть. |
ОБСУЖДЕНИЯ:
Философия (последние)
21:46 Карелин Р.Ф. "Законы истории не ведут к " (7/2) 19:49 Бурланков Н.Д. "Русско-русский словарь" (786/7) 19:15 Ролько Т. "Гносеология наизнанку" (305/1) 17:23 Винокур Р. "Мысленно о романе "Евгений " (9/4) |
Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души"
М.Николаев "Вторжение на Землю"